мор
Якщо б ви знали скільки болю, таїться в глибині сердець.. Залишилось від того мору, про той, що пам'ята лиш мрець. Він мрець в душі. Та ви забули. І ви забули скільки болю в вас. Бо каменю вже не розбити, не у воді й на суші.. Бо це торкається лиш вашої середини і вас. І скільки сірого минулого прожито, і скільки ж ще попереду рутини.. Та і насправді цього болю не забути. Та каменя вже треба все ж таки розбити.. Сторінку треба вже перегорнути, і все що треба людству, так це - жити.
2022-12-07 01:14:06
6
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Ann Tkach
УРААА
Відповісти
2022-12-07 07:14:37
1
Ілля Мойсеєнко
Може для когось це стане мотивацією!
Відповісти
2022-12-07 17:09:48
1
Anastasia_20050407
Завжди будуть чорні та білі полоси у житті, але воно на те і є, це життя
Відповісти
2022-12-10 21:23:18
2
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8650
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
104
8
12125