мор
Якщо б ви знали скільки болю, таїться в глибині сердець.. Залишилось від того мору, про той, що пам'ята лиш мрець. Він мрець в душі. Та ви забули. І ви забули скільки болю в вас. Бо каменю вже не розбити, не у воді й на суші.. Бо це торкається лиш вашої середини і вас. І скільки сірого минулого прожито, і скільки ж ще попереду рутини.. Та і насправді цього болю не забути. Та каменя вже треба все ж таки розбити.. Сторінку треба вже перегорнути, і все що треба людству, так це - жити.
2022-12-07 01:14:06
6
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Ann Tkach
УРААА
Відповісти
2022-12-07 07:14:37
1
Ілля Мойсеєнко
Може для когось це стане мотивацією!
Відповісти
2022-12-07 17:09:48
1
Anastasia_20050407
Завжди будуть чорні та білі полоси у житті, але воно на те і є, це життя
Відповісти
2022-12-10 21:23:18
2
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3079
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16930