Від імені частого пульсу

Христина Вітрицька

запах сіна, ключі птахів що все частіше снують в різні сторони. чути вітру свист із дахів і в серцях наших мікрошторми. не чекайте від нас перемін, що дадуть хоч краплю серйозності. серед бурі народжені - не сповільняться наші лопасті. не згорить той останній атом у моторах палаючих душ. не замкнете ні в які грати кольорової крові пульс. наш шалений стукіт сердець ще не раз сонні голови потривожить всі печаті словом «митець» перекреслить. а далі - хто знає, може це у моду колись ввійде і себе хоч трохи почує кожен. і шалений стукіт сердець усю сірість і правила переможе. 21.08.2021

2021-09-17 05:27:25

Інші вірші поета

Монолог шукача Белли Беркутів політ Королю Не тікатиму

Інші поети

بسنت

@bassant_samir_aly

Тимка

@pro_risovanie_s_timkoy

Fatima Mohammed

@fatimaalshaikh

Схожі вірші

Всі

Моє диво

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno

2392

Пора нахлынувших надежд

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.

3009