Від імені частого пульсу
Христина Вітрицька
запах сіна, ключі птахів що все частіше снують в різні сторони. чути вітру свист із дахів і в серцях наших мікрошторми. не чекайте від нас перемін, що дадуть хоч краплю серйозності. серед бурі народжені - не сповільняться наші лопасті. не згорить той останній атом у моторах палаючих душ. не замкнете ні в які грати кольорової крові пульс. наш шалений стукіт сердець ще не раз сонні голови потривожить всі печаті словом «митець» перекреслить. а далі - хто знає, може це у моду колись ввійде і себе хоч трохи почує кожен. і шалений стукіт сердець усю сірість і правила переможе. 21.08.2021
2021-09-17 05:27:25
2
0
Інші вірші поета
Домашнім катам Не тікатиму Вроджений Серпневій вишні
Інші поети
Ezra Briscoe
@poet_mind
_Sveta_Sveta_
@_Sveta_Sveta_
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4931
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3865