Домашнім катам
Христина Вітрицька
Побий мене до пів смерті, а потім скажи «з любові». Я мовчки усе те стреплю ти знову кинеш додолу. Літатиму між кутами, здригатимусь у сльозах. Вкотре розідрані рани, дикий тваринний жах. Я буду чекати ранку, коли ти мене доб'єш. Недарма ж ми давали клятву «і в радості, і в біді». Ми любимо тебе, тату, покровитель наших життів. Ти породив, то й зламати радість дитинства днів. Скляними очима можеш ненависть до світу вселить. Твоя родина - ніхто ми. Побиті німі раби. Ми дякуєм тобі, тату, що повна у нас сім'я. То й що, що себе у склянці ти топиш, разом і нас?
2021-08-27 17:27:49
2
0
Інші вірші поета
Серпневій вишні Монолог шукача Белли Від імені частого пульсу Королю
Інші поети
Uina Ku
@mayor_hija
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
103
15
15639
12
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8721