Домашнім катам
Христина Вітрицька
Побий мене до пів смерті, а потім скажи «з любові». Я мовчки усе те стреплю ти знову кинеш додолу. Літатиму між кутами, здригатимусь у сльозах. Вкотре розідрані рани, дикий тваринний жах. Я буду чекати ранку, коли ти мене доб'єш. Недарма ж ми давали клятву «і в радості, і в біді». Ми любимо тебе, тату, покровитель наших життів. Ти породив, то й зламати радість дитинства днів. Скляними очима можеш ненависть до світу вселить. Твоя родина - ніхто ми. Побиті німі раби. Ми дякуєм тобі, тату, що повна у нас сім'я. То й що, що себе у склянці ти топиш, разом і нас?
2021-08-27 17:27:49
2
0
Інші вірші поета
Покинутим сенсеям Монолог шукача Белли Україні Від імені частого пульсу
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
3238
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5189