Покинутим сенсеям
просто знай: я тебе пам'ятаю.
тихий шурхіт зелених очей
у собі, як дитя, сповиваю.
ти не плачеш посеред ночей.
не зриваєш ти чистий свій голос
в гонитві за безглуздям тупим.
ти крокуєш на клич Невідомого.
він гука тебе, Птах-невидим.
серед тисячі денних потягів
обирає мандрівку нічним.
в перехрестях буденних протягів
він чека тебе, Птах-невидим.
через кам'яні тротуари
крізь бездушність людей і стін
він співа тобі свої арії
вірний учень Птах-невидим.
хоч наставника й вірного учня
розділяють сотні доріг,
Птах все мчить до тебе безгучно
стерегти спокою поріг.
24.08
2021-09-20 18:49:14
3
0