Беркутів політ
Паперова душа
горить і згора кожен вечір.
Синє серце пала,
я падаю на твої плечі.
Звісно, ти не давав
обіцянок мене тримати.
Дивно: я серед скель
давно не боюсь зірватись.
Упаду безкрилою,
із дна виринаю беркутом.
Заклювати б милого,
та хіба ж я носитель смерті?
Залишайся грифом,
покидай край холодних каменів.
Не боюсь провалити
не потрібні нікому екзамени.
Запакую квіти,
відправлю тобі їх поштою.
Ти їх знов поріжеш,
це буде не більш ніж поштовхом.
Беркут буде летіти,
палаючи у вогні.
Не в тобі,
а в різновиді
своїх паперових крил.
24.08
2021-08-27 17:02:39
4
0