Беркутів політ
Христина Вітрицька
Паперова душа горить і згора кожен вечір. Синє серце пала, я падаю на твої плечі. Звісно, ти не давав обіцянок мене тримати. Дивно: я серед скель давно не боюсь зірватись. Упаду безкрилою, із дна виринаю беркутом. Заклювати б милого, та хіба ж я носитель смерті? Залишайся грифом, покидай край холодних каменів. Не боюсь провалити не потрібні нікому екзамени. Запакую квіти, відправлю тобі їх поштою. Ти їх знов поріжеш, це буде не більш ніж поштовхом. Беркут буде летіти, палаючи у вогні. Не в тобі, а в різновиді своїх паперових крил. 24.08
2021-08-27 17:02:39
4
0
Інші вірші поета
Вроджений Серпневій вишні Від імені частого пульсу Не тікатиму
Інші поети
Uina Ku
@mayor_hija
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4955
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2520