Монолог шукача Белли

Христина Вітрицька

Відвези мене до Канади у будинок з зеленим дахом. Випиймо запашної кави помилуймось місцевим птахом. Відвези мене до лісів тих, де перевертнів чути подих і їх клич, а по інший бік - бліднолиці, що мруть без крові. Покажи мені їхній мир - у собі його буду нести і купи кольорових чорнил. На папері буду цвісти.

2021-08-25 05:28:29

Інші вірші поета

Вовчий балет Домашнім катам Від імені частого пульсу Вроджений

Інші поети

Інга

@troubled_soul

Virtoria

@Victoria_Sandulenko

Nafisa J.Bae

@nafisa_bae

Схожі вірші

Всі

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

5189

Впізнай себе...

Вікторія Тодавчич

Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....

2643