Вовчий балет
Христина Вітрицька
Я поринаю у сон знову аби вести за собою сплячих. Ти у видіннях блукаєш по колу все від вовків тікаєш одначе... Зграї давно тебе не шукають Місяць наслав на них чари. Зграї балет життя вивчають балет, що лікує болючі рани.
2021-08-25 05:12:45
2
0
Інші вірші поета
Від імені частого пульсу Беркутів політ Серпневій вишні Не тікатиму
Інші поети
Gamila
@mariam_wael_2evw
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2251
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12947