Вовчий балет

Христина Вітрицька

Я поринаю у сон знову аби вести за собою сплячих. Ти у видіннях блукаєш по колу все від вовків тікаєш одначе... Зграї давно тебе не шукають Місяць наслав на них чари. Зграї балет життя вивчають балет, що лікує болючі рани.

2021-08-25 05:12:45

Інші вірші поета

Монолог шукача Белли Вроджений Від імені частого пульсу Королю

Інші поети

Vorozhka

@Vorozhka

Ruslan Korzh

@Ruslan_Korzh

Cara Ebon

@caraebon

Схожі вірші

Всі

وردةٌ قبِيحة

تُومِي.

و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟

2630

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1883