Вовчий балет
Христина Вітрицька
Я поринаю у сон знову аби вести за собою сплячих. Ти у видіннях блукаєш по колу все від вовків тікаєш одначе... Зграї давно тебе не шукають Місяць наслав на них чари. Зграї балет життя вивчають балет, що лікує болючі рани.
2021-08-25 05:12:45
2
0
Інші вірші поета
Не тікатиму Домашнім катам Монолог шукача Белли Від імені частого пульсу
Інші поети
Sara
@b_sara
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
21
1525
Без вагань
МОРГАН РЕЙ
Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...
60
3
8338