Королю
Мій синьобородий королю я буду тебе любити так сильно, як ти мою вроду оберігаєш від світу. Я буду тобі співати крізь прозору решітку і сліпо вбачати в гратах дивно сплетені квіти. Заходь, рідний мисливець, ось тобі весь мій ліс. Він тебе берегтиме, хай навіть і сам згорить. Ось тобі мої землі, скатувати можеш князів. Свободи їм не повернуть твої на віки з весни. Ось тобі мої гори ну ж бо, їх підірви. Нафтою закрий море, скелі в попіл зітри. Ось тобі кожен острів. В глибинах його - скарби, продам їх тобі за безцінь. Нікчемо-король, прокиньсь! Вертайся до свинопасів, ти лишився ні з чим. Еверест неможливо вкрасти, пора тобі геть іти.
2021-08-26 12:27:23
5
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2581
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2754