Королю
Христина Вітрицька
Мій синьобородий королю я буду тебе любити так сильно, як ти мою вроду оберігаєш від світу. Я буду тобі співати крізь прозору решітку і сліпо вбачати в гратах дивно сплетені квіти. Заходь, рідний мисливець, ось тобі весь мій ліс. Він тебе берегтиме, хай навіть і сам згорить. Ось тобі мої землі, скатувати можеш князів. Свободи їм не повернуть твої на віки з весни. Ось тобі мої гори ну ж бо, їх підірви. Нафтою закрий море, скелі в попіл зітри. Ось тобі кожен острів. В глибинах його - скарби, продам їх тобі за безцінь. Нікчемо-король, прокиньсь! Вертайся до свинопасів, ти лишився ні з чим. Еверест неможливо вкрасти, пора тобі геть іти.
2021-08-26 12:27:23
5
0
Інші вірші поета
Покинутим сенсеям Домашнім катам Вроджений Серпневій вишні
Інші поети
Alice Fantomhife
@Alice_Fantomhife
Shantilly
@Shantilly
Схожі вірші
Всі
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1427
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2332