Королю
Мій синьобородий королю я буду тебе любити так сильно, як ти мою вроду оберігаєш від світу. Я буду тобі співати крізь прозору решітку і сліпо вбачати в гратах дивно сплетені квіти. Заходь, рідний мисливець, ось тобі весь мій ліс. Він тебе берегтиме, хай навіть і сам згорить. Ось тобі мої землі, скатувати можеш князів. Свободи їм не повернуть твої на віки з весни. Ось тобі мої гори ну ж бо, їх підірви. Нафтою закрий море, скелі в попіл зітри. Ось тобі кожен острів. В глибинах його - скарби, продам їх тобі за безцінь. Нікчемо-король, прокиньсь! Вертайся до свинопасів, ти лишився ні з чим. Еверест неможливо вкрасти, пора тобі геть іти.
2021-08-26 12:27:23
5
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3999
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1758