Kerrigan
@korolevaklunkov
Вірші Всі
Ніч
Живуть мої думки Поміж забутих обіцянок, Все вийшло навпаки, Я думала це ніч, а це вже ранок Загублені ключі посеред хмар Я відшукаю у промінні сонця Ти думав, що я втратила свій дар, А я лечу і ти не знаєш, що це. Забуду сонце, тільки би звільнитись, Сховаюсь, бо життя- це ніч, Вночі мені ніколи не втомитись, В ночі вся сила, ось у чому річ. І тільки зорі вміють говорити, І лише місяць заспіває нам, Ти знову схочеш душу полонити, Та я жива, я серце не віддам... Якщо ти хочеш в небо - подай руку, Я заберу тебе за обрій в сни, У цьому світі ти знайдеш лиш скуку, І мертвих, що загублені в пітьмі Тут душі до життя не повернути, Вони занедбані, зіпсовані і злі Лети зі мною, щоб про них забути, Вони приречені загинути в землі
0
0
283
Відьма
У відьми у волоссі заблукало сонце, В її очах замерз холодний сум, Ніхто з людей не знає хто це, Ніхто не знає тягаря глибоких дум. Вона блукає мовчки серед хащів, Шукаючи загублену себе, Вона збирала душі самих кращих, А де її душа? Ніхто не знає де... Їй місяць знову шепче мантру, А зорі в небі пишуть шлях, Так мало часу залишилося до ранку І місяць носить зорі на руках Тягар знання до смерті буде нести, І тільки ніч приховує печаль, Як тільки місяць зорі встиг замести І відьма заховалася у даль... Куди пішла? нікому не дізнатись, Мабуть в країну, де сховалась ніч. Що сталося? - Нікому не спитатись, Не зняти тягаря з вузеньких пліч Одна вона побачить морок душ, Приховані, лихі думки, Та шепче вище хтось - не руш Такі ці люди вже роки - віки... Таке життя, нічого не змінити, І кожен обирає сам свій шлях, Всі ладні краще в темряві прожити, Не бачити сміття в своїх думках...
2
0
250
Чи вмієш ти?
Чи вмієш ти читати по зірках? Вивчати всі приховані бажання? Чи будеш ти тримати у руках Свої образи, болі і кохання? Чи зможеш крикнути усім згори, Що ти любитимеш і житимеш, як схочеш? Чи зможеш ти спуститися, коли Збагнеш шо вище не підскочиш? Чи будеш чути вигуки тоді, Коли закриють вуха руки слави? І чи не будуть заздрити тобі, Коли збереш нарешті свої лаври? Навчись шукати згублені слова, Які в книжках ховають між рядками, Ніколи не кидай в вогонь дрова, Які внизу підписані словами. Ніколи не згорай до тла, Тоді ти знову зможеш загорітись, Ніколи не кажи, що вже жнива, Тоді ніколи ти не зможеш постаріти...
1
0
251