Вірші
Всі
Ніч
Живуть мої думки
Поміж забутих обіцянок,
Все вийшло навпаки,
Я думала це ніч, а це вже ранок
Загублені ключі посеред хмар
Я відшукаю у промінні сонця
Ти думав, що я втратила свій дар,
А я лечу і ти не знаєш, що це.
Забуду сонце, тільки би звільнитись,
Сховаюсь, бо життя- це ніч,
Вночі мені ніколи не втомитись,
В ночі вся сила, ось у чому річ.
І тільки зорі вміють говорити,
І лише місяць заспіває нам,
Ти знову схочеш душу полонити,
Та я жива, я серце не віддам...
Якщо ти хочеш в небо - подай руку,
Я заберу тебе за обрій в сни,
У цьому світі ти знайдеш лиш скуку,
І мертвих, що загублені в пітьмі
Тут душі до життя не повернути,
Вони занедбані, зіпсовані і злі
Лети зі мною, щоб про них забути,
Вони приречені загинути в землі
0
0
348
Відьма
У відьми у волоссі заблукало сонце,
В її очах замерз холодний сум,
Ніхто з людей не знає хто це,
Ніхто не знає тягаря глибоких дум.
Вона блукає мовчки серед хащів,
Шукаючи загублену себе,
Вона збирала душі самих кращих,
А де її душа? Ніхто не знає де...
Їй місяць знову шепче мантру,
А зорі в небі пишуть шлях,
Так мало часу залишилося до ранку
І місяць носить зорі на руках
Тягар знання до смерті буде нести,
І тільки ніч приховує печаль,
Як тільки місяць зорі встиг замести
І відьма заховалася у даль...
Куди пішла? нікому не дізнатись,
Мабуть в країну, де сховалась ніч.
Що сталося? - Нікому не спитатись,
Не зняти тягаря з вузеньких пліч
Одна вона побачить морок душ,
Приховані, лихі думки,
Та шепче вище хтось - не руш
Такі ці люди вже роки - віки...
Таке життя, нічого не змінити,
І кожен обирає сам свій шлях, Всі ладні краще в темряві прожити,
Не бачити сміття в своїх думках...
2
0
314
Чи вмієш ти?
Чи вмієш ти читати по зірках?
Вивчати всі приховані бажання?
Чи будеш ти тримати у руках
Свої образи, болі і кохання?
Чи зможеш крикнути усім згори,
Що ти любитимеш і житимеш, як схочеш?
Чи зможеш ти спуститися, коли
Збагнеш шо вище не підскочиш?
Чи будеш чути вигуки тоді,
Коли закриють вуха руки слави?
І чи не будуть заздрити тобі,
Коли збереш нарешті свої лаври?
Навчись шукати згублені слова,
Які в книжках ховають між рядками,
Ніколи не кидай в вогонь дрова,
Які внизу підписані словами.
Ніколи не згорай до тла,
Тоді ти знову зможеш загорітись,
Ніколи не кажи, що вже жнива,
Тоді ніколи ти не зможеш постаріти...
1
0
313
