Ніч
(18+)
Живуть мої думки Поміж забутих обіцянок, Все вийшло навпаки, Я думала це ніч, а це вже ранок Загублені ключі посеред хмар Я відшукаю у промінні сонця Ти думав, що я втратила свій дар, А я лечу і ти не знаєш, що це. Забуду сонце, тільки би звільнитись, Сховаюсь, бо життя- це ніч, Вночі мені ніколи не втомитись, В ночі вся сила, ось у чому річ. І тільки зорі вміють говорити, І лише місяць заспіває нам, Ти знову схочеш душу полонити, Та я жива, я серце не віддам... Якщо ти хочеш в небо - подай руку, Я заберу тебе за обрій в сни, У цьому світі ти знайдеш лиш скуку, І мертвих, що загублені в пітьмі Тут душі до життя не повернути, Вони занедбані, зіпсовані і злі Лети зі мною, щоб про них забути, Вони приречені загинути в землі
2018-09-18 07:29:17
0
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3402
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2319