Чи вмієш ти?
(18+)
Чи вмієш ти читати по зірках? Вивчати всі приховані бажання? Чи будеш ти тримати у руках Свої образи, болі і кохання? Чи зможеш крикнути усім згори, Що ти любитимеш і житимеш, як схочеш? Чи зможеш ти спуститися, коли Збагнеш шо вище не підскочиш? Чи будеш чути вигуки тоді, Коли закриють вуха руки слави? І чи не будуть заздрити тобі, Коли збереш нарешті свої лаври? Навчись шукати згублені слова, Які в книжках ховають між рядками, Ніколи не кидай в вогонь дрова, Які внизу підписані словами. Ніколи не згорай до тла, Тоді ти знову зможеш загорітись, Ніколи не кажи, що вже жнива, Тоді ніколи ти не зможеш постаріти...
2018-09-17 20:26:01
1
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1731
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3609