Відьма

Kerrigan

У відьми у волоссі заблукало сонце, В її очах замерз холодний сум, Ніхто з людей не знає хто це, Ніхто не знає тягаря глибоких дум. Вона блукає мовчки серед хащів, Шукаючи загублену себе, Вона збирала душі самих кращих, А де її душа? Ніхто не знає де... Їй місяць знову шепче мантру, А зорі в небі пишуть шлях, Так мало часу залишилося до ранку І місяць носить зорі на руках Тягар знання до смерті буде нести, І тільки ніч приховує печаль, Як тільки місяць зорі встиг замести І відьма заховалася у даль... Куди пішла? нікому не дізнатись, Мабуть в країну, де сховалась ніч. Що сталося? - Нікому не спитатись, Не зняти тягаря з вузеньких пліч Одна вона побачить морок душ, Приховані, лихі думки, Та шепче вище хтось - не руш Такі ці люди вже роки - віки... Таке життя, нічого не змінити, І кожен обирає сам свій шлях, Всі ладні краще в темряві прожити, Не бачити сміття в своїх думках...

2018-09-17 20:43:17

2

0

Схожі вірші

Всі

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

25

5861

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

2138