Чорна кішка

Kerrigan

(18+)
По грязній дорозі іде чорна кішка Вона заблукала і йде у пітьму, Її не шукають, її не питають Куди вона зараз іде і чому. Її хтось спитав: чому така чорна Мабуть і в душі у тебе пітьма, Мабуть в тебе серце гидке і потворне, А кішка мовчала й гуляла сама. Її зневажали дворові собаки, На неї плювали, її прокляли, Та слів не почули від неї ніяких, Назавжди залишившись такими як були. Вона вже давно зненавиділа сонце, Вона загубила себе у пітьмі, Вона вже давно зачинила віконце, Яке вело світло у поламаний світ. Вона довіряла лише своїй зірці, Яка вела її у пітьмі, І їй не потрібне одобрення інших, Її доля гуляти самій по собі...

2018-09-17 20:14:53

Інші вірші поета

Чи вмієш ти? Ніч Відьма

Інші поети

Трояндочка

@Rose_Senorita

MaggieB

@MaggieB

Принцеса флафа

@drama_qveen

Схожі вірші

Всі

Question 1?/Вопрос 1?

shadowlinxxx morgan

The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx

5088

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

2737