Вірш 2. Мила Країно, як серденько б'єшся
Мила Країно, як серденько б'єшся, Дніпрова хвиля співає пісні. Твій дух не зламати, ніщо не здається. Тобі не скоритися в темній війні. Хоч рани глибокі лишились від бою, та сонце зійде на Твоїй стороні. Війні дев'ять років, та це не на вік, Ти розцвітеш у своїй лиш природі. Заквітне земля на весняному полі, діти заграють надворі малі. Ти сильна, Країно, у правді і волі, свої захищати будуть завжди. Ти вільна, як вітер і горда, й жива, Твоя сила у серці, в надії. Повір, я б за Тебе душу віддав, як зробить Твоя же дитина.
2025-03-05 09:47:38
1
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4131
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3242