Вірш 2. Мила Країно, як серденько б'єшся
Ластівка
Мила Країно, як серденько б'єшся, Дніпрова хвиля співає пісні. Твій дух не зламати, ніщо не здається. Тобі не скоритися в темній війні. Хоч рани глибокі лишились від бою, та сонце зійде на Твоїй стороні. Війні дев'ять років, та це не на вік, Ти розцвітеш у своїй лиш природі. Заквітне земля на весняному полі, діти заграють надворі малі. Ти сильна, Країно, у правді і волі, свої захищати будуть завжди. Ти вільна, як вітер і горда, й жива, Твоя сила у серці, в надії. Повір, я б за Тебе душу віддав, як зробить Твоя же дитина.
2025-03-05 09:47:38
1
0
Інші вірші поета
Калачі Голоси Дівчина — війна Правосуддя
Інші поети
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2992
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10282