А знаєш, в мене немає дому...
— А знаєш, в мене немає дому,
немає рідних, немає тону.
Нема здоров'я і сили жити,
нема причини, щоб не тужити.
Я — як метал, холодний, сірий,
уже не бачу цього я світу.
Не рухаюсь, сліпий та тусклий,
я мрій не маю, в серці пусто.
— Ти не радієш, хоч можеш жити!
Відпустив рідних, щоб не тужити.
Віддав життя їм, а сам журишся.
Чому ти далі не хочеш жити?
— А я не бачу вже цього світу,
а мій метал в грудях дасть тужити.
А я один тепер в цьому світі,
нема нікого, щоб далі жити.
— Вони вернуться, і ти побачиш!
Я буду поруч і все розкажу!
І я люблю тебе, буду збоку.
Я не журитимусь вже ніколи! —
А він не чує і вже не бачить.
Йому всерівно чи вона плаче.
Його метал в грудях серце вкриє,
а його думи картини змиють.
2022-10-17 13:36:23
7
0