Сива ніч
Тихий вітер опустився на прозорі зорі. Вечір в хату, до кімнати і в усі покої. Щоб до річки в тихе місце, до морів прибоїв, Долітало щоб і в хату світло тихих зорей. Щоб і сонце не вставало, дітей не будило, Хмари сірі і понурі небо затулили. Щоб і сни злії не снились, не будили муки, Вітер тихо заспіває пісню нерозлуки. Щоби волю не втрачати, силу, віру, духу, Серед поля підійме хтось маків цілу купу. Щоб думки всі не старіли та збувались мрії, Тихий шепіт океану від злого закриє. Щоби думи в нас блищали, очі повні волі, Принесе нам той же вітер краплину свободи. Щоб душа і не тужила, і без краплі муки, Заспіває на ніч вітер пісню нерозлуки.
2022-10-04 10:42:51
5
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1277
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4661