Без меж
Лео Лея
Емоції рядками лягають на папір, Випалюючи букви, тавруючись в слова. Дивуюся щоднини: "Живу ще до сих пір? Як від такого тиску на місці голова?" А хвилі емпатичні вирують-стугонять, Думки, немов скажені - алюром та галопом. Свобода і безмежність їх так щодня п'янять, Що вчуся знов ходити повільно - крок за кроком. Що? Мислити тверезо? Це хто таке сказав? Давно межу пройшла вже, за нею - лиш провалля Шалених дій та вчинків, що так, задля забав Творилися нестримно без смутку і безжалля. Емоції для когось - це спокій, радість, мир. Для мене - світ відкритий без меж і без кордонів, Гарячий і яскравий, різкий безстрашний вир, Що містить в собі все: від крапок до мільйонів...
2021-09-13 01:26:44
8
0
Інші вірші поета
Думки, як вітер Так легко... Тобі... Кривавий бал
Інші поети
Kira Snow
@FallingSnow119
Baekhyun
@yoona_Novels
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4969
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3901