Для чого?
Лео Лея
Для чого писати знову ці втрачені в часі рядки? Чи мало було розмови, з якої пішли залюбки? Невже тобі так недостатньо у спокої вести життя? Чому б нам з тобою для щастя не кинути все в небуття? Для чого тривожиш серце мені і собі щодня? Навіщо забрудненим берцем у мене в душі навмання Ти топчешся і не зважаєш на, власне, мої почуття? Чи думаєш, що навзаєм проснеться в мені каяття? Чи зможеш ти мить повернути до точки, що є Рубікон? А, може, ти хочеш гайнути у світ, де панує мій сон? Невже тобі зовсім байдуже, що в мене вже інше життя? Подумай добряче, друже, про все, що вгорі, до пуття...
2021-09-11 18:10:37
8
0
Інші вірші поета
Тобі... Віршований каламбур... Я хочу... Думки, як вітер
Інші поети
Mafer
@Mafer_
Momen ali
@momen_ali
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4833
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3898