Для чого?
Для чого писати знову ці втрачені в часі рядки? Чи мало було розмови, з якої пішли залюбки? Невже тобі так недостатньо у спокої вести життя? Чому б нам з тобою для щастя не кинути все в небуття? Для чого тривожиш серце мені і собі щодня? Навіщо забрудненим берцем у мене в душі навмання Ти топчешся і не зважаєш на, власне, мої почуття? Чи думаєш, що навзаєм проснеться в мені каяття? Чи зможеш ти мить повернути до точки, що є Рубікон? А, може, ти хочеш гайнути у світ, де панує мій сон? Невже тобі зовсім байдуже, що в мене вже інше життя? Подумай добряче, друже, про все, що вгорі, до пуття...
2021-09-11 18:10:37
8
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11527
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
9701