Алегоричний
Лео Лея
Твої обійми тихі, теплі, ніжні. Твої дарунки завжди особливі. Твої слова - це істини наскрізні, Коли допомагаєш - я щаслива. Якщо захочу, ти дістанеш з неба Мені зорю, комету, навіть сонце. І раптом в мене виникне потреба, Ти станеш власним вірним охоронцем. Дарунки вітру, соловейка, квітів Мені приносиш, викинувши зайве. Далекі гори, що серпанком вкриті, Ліси, поля... І одинокі мальви. Тебе, пробач, не завжди я ціную, І почуття ніяк не виявляю. Але без тебе, Вечоре, сумую, Коли з тобою зустріч пропускаю...
2021-09-10 10:54:34
15
11
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (11)
Лео Лея
@ДАДА-РАСТАМАН-ІТСИСТ Дякую💖
Відповісти
2022-10-24 19:04:41
1
Юлія Богута
Люблю вечір. він дає відносний спокій. Можна трохи відпочити від божевільних днів та ранків. Все стає чорно-білим, чеснішим, добрішим. Він зрівнює всіх, наче фільтр. Якби я могла б, то працювала б ніччю, а вдень спала. Так було б легше жити. #чв
Відповісти
2022-10-25 18:52:38
1
Лео Лея
@Юлія Богута Дякую) 💖
Відповісти
2022-10-25 19:03:36
Подобається
Інші вірші поета
На злобу дня (саркастичний) Нічого Божевільна фаза Розгубила
Інші поети
Time_Fune
@Time_Fune
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5817
Дівчинко
Ай
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
5407