Набридло все...
Лео Лея
(18+)
Набридло все... Навколо пустка лиш. Йду по життю, змагаючись з собою. Де той кінець? Побачити б скоріш Завершення жорстокого двобою. Ти не зважай, не плачу, не стогну, А виливаю на папір весь трунок. Натягуючи болісно струну, Знов випікаю місячний малюнок. Вінок із фраз, кривавих і різких, Пускаю в ніч по річці Забуття. Уже нема й не буде, як колись, За здійснене в сумлінні каяття. Де повернути, щоб шляхом піти Через тернини до зірок? Так кажуть. Я хочу знову вірити й могти Усе здолати... Так, як букви ляжуть...
2021-09-15 10:27:43
13
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Лео Лея
@Павел Урбан Спасибо) мне нравится, как ты умеешь точно передать своё впечатление и прочувствовать прочитанный стих. У меня редко так получается. Буду учиться у тебя👍
Відповісти
2021-09-15 20:43:53
1
Павел Урбан
@Лео Лея учиться не нужно) Просто пиши от сердца, но пропускай через голову. И тогда всё получится🔝
Відповісти
2021-09-15 20:45:22
1
Лео Лея
@Павел Урбан Буду стараться)
Відповісти
2021-09-15 20:46:00
1
Інші вірші поета
Між танцем та битвою... Моє серце - то океан Ти - особлива (подрузі) Для чого?
Інші поети
HWA saaaaa-Siiii
@Babyguuurl
_Sveta_Sveta_
@_Sveta_Sveta_
Vitalisa
@Vitalisa
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2143
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9105