Набридло все...
Лео Лея
(18+)
Набридло все... Навколо пустка лиш. Йду по життю, змагаючись з собою. Де той кінець? Побачити б скоріш Завершення жорстокого двобою. Ти не зважай, не плачу, не стогну, А виливаю на папір весь трунок. Натягуючи болісно струну, Знов випікаю місячний малюнок. Вінок із фраз, кривавих і різких, Пускаю в ніч по річці Забуття. Уже нема й не буде, як колись, За здійснене в сумлінні каяття. Де повернути, щоб шляхом піти Через тернини до зірок? Так кажуть. Я хочу знову вірити й могти Усе здолати... Так, як букви ляжуть...
2021-09-15 10:27:43
13
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Лео Лея
@Павел Урбан Спасибо) мне нравится, как ты умеешь точно передать своё впечатление и прочувствовать прочитанный стих. У меня редко так получается. Буду учиться у тебя👍
Відповісти
2021-09-15 20:43:53
1
Павел Урбан
@Лео Лея учиться не нужно) Просто пиши от сердца, но пропускай через голову. И тогда всё получится🔝
Відповісти
2021-09-15 20:45:22
1
Лео Лея
@Павел Урбан Буду стараться)
Відповісти
2021-09-15 20:46:00
1
Інші вірші поета
Так легко... Мій чорний янголе Розбиватись... 03.15
Інші поети
MaggieB
@MaggieB
Valour And Faith
@Valour_And_Faith
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4726
Дівчинко
Ай
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
102
16
4139