Іще жива...
Лео Лея
Перегортаю знову день, як жовтий лист, Що пересох і вітерцем тріпоче тихо. Все це було, а, може, буде ще колись, Та відійде у вічність вичавленим жмихом. Пусті слова без змісту звуками гудуть. Вони втрачають щосекундно амплітуду. Я там жива. Я ще жива. Але не тут. Тут поступово помирати віршем буду. Коли на розум одягає Мить капкан, Тобою ж викутий, для власної безпеки, Думки ведуть на полонині Слів аркан, Приносять серце ніжно в жертву, як ацтеки. Беру тремтячими руками жовтий лист, Щоб повернути все назад. Але намарно. Ти не сумуй - це все було уже колись. Душа відсвічує й згорає фрагментарно.
2021-04-15 12:40:18
22
20
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (20)
Юлія Богута
@Лео Лея будь ласка)
Відповісти
2022-11-03 18:25:27
1
Nadine Tikhonovitch
Гіркий присмак déjà vu нахабно переслідує мене усюди. Все справді вже колись було, все повторюєтться, пекельне коло замикається. Вірш гарно написан — насолода для очей. Дякую! #чв
Відповісти
2022-11-04 08:33:08
1
Лео Лея
@Nadine Tikhonovitch Дякую за відгук💖
Відповісти
2022-11-04 09:23:56
Подобається
Інші вірші поета
Недоречно Беззмістовний Глибокі шрами Світ навпаки
Інші поети
PinkLilyBlossom
@PinkLilyBlossom
ikram tahr
@ikram_tahr
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4049
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4792