Між танцем та битвою...
(18+)
Ти балансуєш між танцем і битвою, Ти ризикуєш пройти "на межі". Ти компенсуєш собі ціле крихтою, Та ще й міркуєш: свої чи чужі... Ти гардасуєш на аркуші думкою, Ти вибираєш між па* та кіай**. Мляво смакуєш напоєм з медункою, Що лиш віддалено схожий на чай. Ти не жорстока, зовсім... Навіть лагідно Тихо вбиваєш моральних повій. Ти їх шматуєш майстерно, принагідно Цілячись точно ножем поміж вій. Зовні - розбещена, хитра, оманлива. Внутрішньо - чиста, яскрава, жива. З тим, хто підступний - криваво-дурманлива, З чесними - ніжно-грайлива (бува)... Танець чи бій? Та немає вже значення, В серці твоєму сплелися давно. Зараз і тут. І не треба завбачливо Ставити щит. Ти проб'єш всеодно... * - танцювальні рухи ** - тут нейтралізація ефекту від проведеного удару
2023-01-02 09:22:37
10
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Лео Лея
Відповісти
2023-01-02 09:24:55
1
Н Ф
Чудовий вірш. Мабуть, про жінку - воїна. Чи про воїна в кожній жінці🤔
Відповісти
2023-01-02 09:34:06
1
Лео Лея
@Н Ф Напевно, друге) дякую💖
Відповісти
2023-01-02 09:36:42
1
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5034
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1835