Між танцем та битвою...
(18+)
Ти балансуєш між танцем і битвою, Ти ризикуєш пройти "на межі". Ти компенсуєш собі ціле крихтою, Та ще й міркуєш: свої чи чужі... Ти гардасуєш на аркуші думкою, Ти вибираєш між па* та кіай**. Мляво смакуєш напоєм з медункою, Що лиш віддалено схожий на чай. Ти не жорстока, зовсім... Навіть лагідно Тихо вбиваєш моральних повій. Ти їх шматуєш майстерно, принагідно Цілячись точно ножем поміж вій. Зовні - розбещена, хитра, оманлива. Внутрішньо - чиста, яскрава, жива. З тим, хто підступний - криваво-дурманлива, З чесними - ніжно-грайлива (бува)... Танець чи бій? Та немає вже значення, В серці твоєму сплелися давно. Зараз і тут. І не треба завбачливо Ставити щит. Ти проб'єш всеодно... * - танцювальні рухи ** - тут нейтралізація ефекту від проведеного удару
2023-01-02 09:22:37
10
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Лео Лея
Відповісти
2023-01-02 09:24:55
1
Н Ф
Чудовий вірш. Мабуть, про жінку - воїна. Чи про воїна в кожній жінці🤔
Відповісти
2023-01-02 09:34:06
1
Лео Лея
@Н Ф Напевно, друге) дякую💖
Відповісти
2023-01-02 09:36:42
1
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1435
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1925