Кривавий бал
Лео Лея
Вогонь і попіл. Полум'яний схід. Застигло все. Плює геєна іскри. Десь зникла совість, не лишивши слід, З людей раптово стали василіски. Любов і правда, підлість, зло, брехня - Усе змішалось. Так, прийшла розплата. Каліцтво, смерть, грабіж та захлання' Цим світом правлять. Розум - геть із хати! Щити в руках. На жалість - просто смерть! Мечі дзумлять. Списи мигтять з завзяттям. Опущені забрала. Круговерть Клинків, ланців. Посічено все в шмаття.. Кривавий бал, де сенс життя - ніщо, Людина не вартіша за скотину. Замість води - багряний плин річок, Затягуючи мстою всю долину...
2022-10-25 17:35:24
15
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Самоскид!
обкладинка максимально пасує віршу
Відповісти
2022-10-26 07:49:34
1
Лео Лея
@"Поэтическая эльфийка" - WtS 🥰
Відповісти
2022-10-26 08:48:33
1
Лео Лея
@Самоскид! Дякую💖 це все одно не зовсім те зображення, але з усіх, що знайшла, це виявилося найбільш схожим до того, що малювала моя уява
Відповісти
2022-10-26 08:49:35
1
Інші вірші поета
Іще жива... Віршований каламбур... Щаслива тепер І оживають знову...
Інші поети
Julia K
@yy_mistress
Alaa Gamal
@alaa_gamal
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2871
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5855