Кривавий бал
Лео Лея
Вогонь і попіл. Полум'яний схід. Застигло все. Плює геєна іскри. Десь зникла совість, не лишивши слід, З людей раптово стали василіски. Любов і правда, підлість, зло, брехня - Усе змішалось. Так, прийшла розплата. Каліцтво, смерть, грабіж та захлання' Цим світом правлять. Розум - геть із хати! Щити в руках. На жалість - просто смерть! Мечі дзумлять. Списи мигтять з завзяттям. Опущені забрала. Круговерть Клинків, ланців. Посічено все в шмаття.. Кривавий бал, де сенс життя - ніщо, Людина не вартіша за скотину. Замість води - багряний плин річок, Затягуючи мстою всю долину...
2022-10-25 17:35:24
15
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Самоскид!
обкладинка максимально пасує віршу
Відповісти
2022-10-26 07:49:34
1
Лео Лея
@"Поэтическая эльфийка" - WtS 🥰
Відповісти
2022-10-26 08:48:33
1
Лео Лея
@Самоскид! Дякую💖 це все одно не зовсім те зображення, але з усіх, що знайшла, це виявилося найбільш схожим до того, що малювала моя уява
Відповісти
2022-10-26 08:49:35
1
Інші вірші поета
Хто "не такі" Я знову... 03.15 Курчатко на долоні
Інші поети
Aracely Ara
@miraculose
David Laurent
@ledavdebvs
Mateo Torres
@mateo_adrian
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2781
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
5104