Моє серце - то океан
(враження від першої частини книги "Закохана" https://www.surgebook.com/chornylna/book/zakohana) Почуття мої, мовби буря, крізь простір летять назовні, Все зносячи і ламаючи на довгім своїм шляху, Не дивися на моє тіло - там не видно картину повну: У душі вже ятряться сили й страх не стримати цю жагу. Океаном змиваючи рани та випалюючи те сіллю, Що проклюнулося на денці у душі, що ледь ожила, Убиваючи все навколо, а найперше тих, хто сипле біллю, Очищаючи серце в грудях гнівним полум'ям джерела. Відпускаючи урагани та цунамі, що зовсім шалені, Від свободи такої млосно, навіть паморока в голові. Та немає вже поряд того, хто вогонь мій тримав у жмені, І від дійсності, що болюча, знову штормом іду по землі.
2022-10-16 03:30:22
11
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Лео Лея
Дякую💖
Відповісти
2022-10-16 07:25:59
Подобається
Юлія Богута
Дякую за такий подарунок книзі)
Відповісти
2022-10-16 14:50:11
1
Лео Лея
@Юлія Богута Це найменше, що я можу зробити за те задоволення, яке я отримую, як читач), тобто поділитися враженнями від прочитаного саме в такій формі🙂
Відповісти
2022-10-16 14:51:36
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3109
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2223