Беззмістовний
Кожен вірш мій пишеться краплями Невимовними та незграбними, Скористатись не взмозі скрабами, Щоби рими сяяли стразами. Кожне слово теньковане паклями, Що звисають страшними клаптями, (Незатвердженими "прорабами") Незабіленими образами. Кожна буква, як зірка всесвіту, Вимальовується мереживом І неоновим світлом весело Вистеляє шлях необмежений. Кожен звук свою веде бесіду, У думках надовго збережену (децибелами все було знесено, щоб зачистка пройшла, як належало). Зміст і сенс дорогою втрачений, Віднайти їх і не старайтеся, Зрозуміти не намагайтеся. Роковини їхні відзначено...
2021-05-08 13:52:43
10
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Лео Лея
Дякую☺️
Відповісти
2021-05-08 18:53:12
Подобається
Блакитноока
Гарно!
Відповісти
2021-05-09 08:59:29
1
Лео Лея
@Блакитноока Дякую ☺️
Відповісти
2021-05-09 10:07:45
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1804
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8154