Беззмістовний
Кожен вірш мій пишеться краплями Невимовними та незграбними, Скористатись не взмозі скрабами, Щоби рими сяяли стразами. Кожне слово теньковане паклями, Що звисають страшними клаптями, (Незатвердженими "прорабами") Незабіленими образами. Кожна буква, як зірка всесвіту, Вимальовується мереживом І неоновим світлом весело Вистеляє шлях необмежений. Кожен звук свою веде бесіду, У думках надовго збережену (децибелами все було знесено, щоб зачистка пройшла, як належало). Зміст і сенс дорогою втрачений, Віднайти їх і не старайтеся, Зрозуміти не намагайтеся. Роковини їхні відзначено...
2021-05-08 13:52:43
10
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Лео Лея
Дякую☺️
Відповісти
2021-05-08 18:53:12
Подобається
Блакитноока
Гарно!
Відповісти
2021-05-09 08:59:29
1
Лео Лея
@Блакитноока Дякую ☺️
Відповісти
2021-05-09 10:07:45
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
104
8
12180
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3656