Розбиватись...
Лео Лея
Розбиватись на друзки, на шмаття рватись, Вибухати салютом кривавих фраз, Через хащі слів довго продиратись, Шрамуванням люто пекти щораз. Перейти над проваллям і не зірватись, Пролетівши прірву гірких думок. Переважити спогади, відцуратись Тих болючих ран, що наніс есток. Перемелене серце в щоденних битвах Поступово втрачає свою ціну. Я не прошу більше чогось від світу, Хочу лиш пройтись по морському дну*. * - тут в значенні "хочу чуда" (як євреї переходили через море з Єгипту в Ханаан)
2021-04-19 04:04:28
15
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Oliver Schatz
@Лео Лея Соберёмся мы с тобой И пойдём на водопой 😁
Відповісти
2021-04-19 18:49:30
1
Лео Лея
@Svsrch Это не просто "вау", это феноменально! Вы читаете между строк, и это приятно. Спасибо за такой отзыв☺️
Відповісти
2021-04-25 04:22:33
1
Лео Лея
Дякую)
Відповісти
2022-10-11 06:37:54
Подобається
Інші вірші поета
Так хочеться... Зім'ятий папір... Душа болить... Ти - особлива (подрузі)
Інші поети
_Юпитер_
@_Cuddlies_
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8084
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
104
8
12180