Розбиватись...
Розбиватись на друзки, на шмаття рватись, Вибухати салютом кривавих фраз, Через хащі слів довго продиратись, Шрамуванням люто пекти щораз. Перейти над проваллям і не зірватись, Пролетівши прірву гірких думок. Переважити спогади, відцуратись Тих болючих ран, що наніс есток. Перемелене серце в щоденних битвах Поступово втрачає свою ціну. Я не прошу більше чогось від світу, Хочу лиш пройтись по морському дну*. * - тут в значенні "хочу чуда" (як євреї переходили через море з Єгипту в Ханаан)
2021-04-19 04:04:28
15
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2551
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1991