Розбиватись...
Розбиватись на друзки, на шмаття рватись, Вибухати салютом кривавих фраз, Через хащі слів довго продиратись, Шрамуванням люто пекти щораз. Перейти над проваллям і не зірватись, Пролетівши прірву гірких думок. Переважити спогади, відцуратись Тих болючих ран, що наніс есток. Перемелене серце в щоденних битвах Поступово втрачає свою ціну. Я не прошу більше чогось від світу, Хочу лиш пройтись по морському дну*. * - тут в значенні "хочу чуда" (як євреї переходили через море з Єгипту в Ханаан)
2021-04-19 04:04:28
15
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3913
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5169