Божевільна фаза
Пропалена, понівечена криця Рясніє від осколкових письмен. А вирва, мов глибокая криниця, Дощами вже наповнена ущент. Багряне небо майорить вогнями, Морозом переходить в новий день. Снігами і заметами над станом Покриє, не шкодуючи, зі жмень. Шалений вир, доводячи до сказу, Ламає душу, дії та слова. Пройти повинні божевільну фазу, Хоч час невпинно краплями сплива...
2022-12-13 17:25:58
10
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Лео Лея
Дякую)
Відповісти
2022-12-13 19:26:48
Подобається
Н Ф
Здається, що та фаза не закінчиться ніколи...
Відповісти
2022-12-14 06:06:40
1
Лео Лея
@Н Ф Але все колись закінчується
Відповісти
2022-12-14 06:46:35
1
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2447
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4662