Божевільна фаза
Пропалена, понівечена криця Рясніє від осколкових письмен. А вирва, мов глибокая криниця, Дощами вже наповнена ущент. Багряне небо майорить вогнями, Морозом переходить в новий день. Снігами і заметами над станом Покриє, не шкодуючи, зі жмень. Шалений вир, доводячи до сказу, Ламає душу, дії та слова. Пройти повинні божевільну фазу, Хоч час невпинно краплями сплива...
2022-12-13 17:25:58
10
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Лео Лея
Дякую)
Відповісти
2022-12-13 19:26:48
Подобається
Н Ф
Здається, що та фаза не закінчиться ніколи...
Відповісти
2022-12-14 06:06:40
1
Лео Лея
@Н Ф Але все колись закінчується
Відповісти
2022-12-14 06:46:35
1
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1805
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1835