Божевільна фаза
Пропалена, понівечена криця Рясніє від осколкових письмен. А вирва, мов глибокая криниця, Дощами вже наповнена ущент. Багряне небо майорить вогнями, Морозом переходить в новий день. Снігами і заметами над станом Покриє, не шкодуючи, зі жмень. Шалений вир, доводячи до сказу, Ламає душу, дії та слова. Пройти повинні божевільну фазу, Хоч час невпинно краплями сплива...
2022-12-13 17:25:58
10
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Лео Лея
Дякую)
Відповісти
2022-12-13 19:26:48
Подобається
Н Ф
Здається, що та фаза не закінчиться ніколи...
Відповісти
2022-12-14 06:06:40
1
Лео Лея
@Н Ф Але все колись закінчується
Відповісти
2022-12-14 06:46:35
1
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3898
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1688