Я хочу...
(18+)
Коли відійду у вічність - Не плачте за мною, друзі, І не схиляйте обличчя В сумній невимовній тузі. Сльози за мною не лийте, Я до Отця піднімуся. Бо, як для цього час прийде, Знов, але з Ним, повернуся. Я хочу, щоб ви сміялись І просто життю раділи. Не мучились, не страждали, А з радістю йшли щосили. Я так хочу вас зустріти З Ісусом на Небесах, Де завжди яскраві квіти, І де пропадає страх. Там ангели будуть співати, І я разом з ними в хорі. Щодня буду вас виглядати В сліпучо - білім кольОрі. Я вам не бажаю смерті, Лиш вічного з Богом життя. Прошу, пошкодуйте нерви, І з вірою йдіть в майбуття. (вірш написаний в пам'ять про дорогу мені людину в той же день, коли вона вирушила Додому, але сміливості виставити його тут у мене вистачило тільки через півроку)
2021-09-12 08:33:49
12
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3559
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1705