Я хочу...
(18+)
Коли відійду у вічність - Не плачте за мною, друзі, І не схиляйте обличчя В сумній невимовній тузі. Сльози за мною не лийте, Я до Отця піднімуся. Бо, як для цього час прийде, Знов, але з Ним, повернуся. Я хочу, щоб ви сміялись І просто життю раділи. Не мучились, не страждали, А з радістю йшли щосили. Я так хочу вас зустріти З Ісусом на Небесах, Де завжди яскраві квіти, І де пропадає страх. Там ангели будуть співати, І я разом з ними в хорі. Щодня буду вас виглядати В сліпучо - білім кольОрі. Я вам не бажаю смерті, Лиш вічного з Богом життя. Прошу, пошкодуйте нерви, І з вірою йдіть в майбуття. (вірш написаний в пам'ять про дорогу мені людину в той же день, коли вона вирушила Додому, але сміливості виставити його тут у мене вистачило тільки через півроку)
2021-09-12 08:33:49
12
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1252
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
84
0
3849