Я хочу...
(18+)
Коли відійду у вічність - Не плачте за мною, друзі, І не схиляйте обличчя В сумній невимовній тузі. Сльози за мною не лийте, Я до Отця піднімуся. Бо, як для цього час прийде, Знов, але з Ним, повернуся. Я хочу, щоб ви сміялись І просто життю раділи. Не мучились, не страждали, А з радістю йшли щосили. Я так хочу вас зустріти З Ісусом на Небесах, Де завжди яскраві квіти, І де пропадає страх. Там ангели будуть співати, І я разом з ними в хорі. Щодня буду вас виглядати В сліпучо - білім кольОрі. Я вам не бажаю смерті, Лиш вічного з Богом життя. Прошу, пошкодуйте нерви, І з вірою йдіть в майбуття. (вірш написаний в пам'ять про дорогу мені людину в той же день, коли вона вирушила Додому, але сміливості виставити його тут у мене вистачило тільки через півроку)
2021-09-12 08:33:49
12
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2489
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4770