Спогад
Далеко десь кричить у горах каня*. Туманом вкритий темний хвойний ліс. А я махаю знову "На прощання" Під стукіт ритму потяга коліс. Чи стрінемося знову, моя Казко? Чи, може, пролетять птахи-роки? Я добре пам'ятаю твою ласку І шепіт листя-хвої, що віки Вкриваєш, зберігаючи в покої Чарівні і чудні свої місця. Де б не була, та запах тої хвої У пам'яті лишиться до кінця. А ранки в росах! Та ще й у покосах! Трава, пташки, коси клепання стук... І світанкове сонце довгокосе Торкається промінням моїх рук. Співає річка, плинучи до моря, Єднаючись з Дністром** (іще малим). Сей парубок з Оленкою** говорить, Запрошуючи в подорож із ним. Моє дитинство, вкрите різнотрав'ям, Хмарками промайнуло. Не вернеш. Лелека чорний бродить ним у плавнях, Ховаючись у моїх мріях теж... * - вид пташки ** - назви річок
2021-12-05 23:20:41
18
16
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (16)
Лео Лея
@Nadine Tikhonovitch У кожного своє сприйняття, і кожен має право на вибір: забути чи пам'ятати минуле. В моєму дитинстві і підлітковому віці мало що є зі спогадів приємного. Але ту крихту, що є, я стараюся зберегти, щоб з її допомогою витіснити все інше. І певною мірою тебе розумію. Тому дякую за твій щирий і правдивий коментар💖
Відповісти
2022-12-16 19:17:47
1
ДАДА-РАСТАМАН-ІТСИСТ
Атмосфера нагадала "Сойчине крило" Франка, але вона тим не менш своя, особлива, і передана ідеально💝 #читаємо_вірші
Відповісти
2022-12-16 20:34:56
1
Лео Лея
@ДАДА-РАСТАМАН-ІТСИСТ Дякую💖 і пішла читати "Сойчине крило" Франка, бо ніколи його не читала(
Відповісти
2022-12-17 03:43:12
1
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1387
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
1548