Заповітне побажання
(18+)
Діждемось, що горітиме орда, Всі ті, що нас гнітили сотні років, Не вчать їх ні історії уроки, Ні їхні смерті. Але не біда. Чекаємо вогню цього щодня, Хай випалить усі імперські звички, Самих пошлем "до чорта на кулічки", Нехай ідуть - свідомо й навмання. Цього чекає весь нормальний світ, Бо вже дістали їхні закидони, Вони так часто плутають кордони Та блудять по землі вже стільки літ, Крадуть, ґвалтують, просто убивають, Бо їм сафарі, бачся, подавай, Та ще й терпи, мовчи і не волай! Ось прийде час, й не тої заспівають. Бажаєм вам, мокшанськії щурі, Своєю ж кров'ю вдало захлинутись, Піти, куди вас шлють, і не вернутись, Щоб ми змогли спокійно посміхнутись. А вам - зогнити у своїй дірі...
2022-10-11 07:18:36
12
0
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2086
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4994