03.15
Лео Лея
Ти довго не можеш заснути знову, Думки, мов фурії, зносять "башту", Ведуть-дурманять свою розмову, Незрозумілу мені. Хіба що, Нагомонівшись та налітавшись, Дійдуть до спільного ще чогось там, І тихо вляжуться, вгамувавшись, Щоб сон прийшов, як монах на прощу...
2022-10-04 08:33:50
15
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Павел Урбан
Хіба мала такіх людзей, якія любяць паразважаць перад сном? Я адзін х такіх, але ў адным выпадку я пачынаю пералічваць думкі, каб заснуць, а ў другім выпадку, каб не заснуць. Гэта ўсё часта чаргуецца між сабою, таму складана адказаць, чаго ў мяне больш. Добры верш)
Відповісти
2022-10-04 09:09:25
1
Лео Лея
@Павел Урбан Дякую за твої, завжди глибокі та цікаві, коментарі)
Відповісти
2022-10-04 09:22:21
1
Інші вірші поета
Моє серце - то океан Я знову... Світло зірки Душа болить...
Інші поети
Женя Закарян
@Evgenia_zakaryan
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4661
Чуточку внимательней
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
1850