03.15

Лео Лея

Ти довго не можеш заснути знову, Думки, мов фурії, зносять "башту", Ведуть-дурманять свою розмову, Незрозумілу мені. Хіба що, Нагомонівшись та налітавшись, Дійдуть до спільного ще чогось там, І тихо вляжуться, вгамувавшись, Щоб сон прийшов, як монах на прощу...

2022-10-04 08:33:50

15

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Павел Урбан

Хіба мала такіх людзей, якія любяць паразважаць перад сном? Я адзін х такіх, але ў адным выпадку я пачынаю пералічваць думкі, каб заснуць, а ў другім выпадку, каб не заснуць. Гэта ўсё часта чаргуецца між сабою, таму складана адказаць, чаго ў мяне больш. Добры верш)

Відповісти

2022-10-04 09:09:25

1

Лео Лея

@Павел Урбан Дякую за твої, завжди глибокі та цікаві, коментарі)

Відповісти

2022-10-04 09:22:21

1

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

4899

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

50

12

3834