Жахастик :)
Лео Лея
Живе десь у мене під ліжком жахастик, Зубастик, лапастик, хвостастик, вухастик. Він тихо сидить і чекає, щоб темно, Бо думає, що некрасивий. Даремно. Він добрий і милий, пухнастий щокастик, Душею тремтливий, мені помагастик, Він шкрябає щось там під ліжком, у тиші. Напевне, за мене ще вірші напише? І будуть творіння його всі пухнасті, Кулясті, м'якенькі, завернуті в щастя. Він тихо всміхатиметься і, мов миша, Іще не один теплий віршик напише.
2021-10-22 14:25:53
12
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Лео Лея
Дякую) 💖
Відповісти
2021-10-23 03:06:02
Подобається
Роман Тихий
Дуже м'якенький, кулястий, пухнастий вірш! Відчувається рука Помагастика.
Відповісти
2021-10-23 11:34:07
1
Лео Лея
@Роман Тихий Дякую) так приємно🤗
Відповісти
2021-10-23 19:25:41
Подобається
Інші вірші поета
Ти - фурія екстриму Не для нього :) Дуже вдало Дурман
Інші поети
John Sarah
@Watiri
Krishna
@Krishna
Mesa
@mesa
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Ай
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
5407
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5040