Не допоможуть...
Далекі спогади тривожать душу знов. Думки рояться і літають вище-нижче. Мені говорять: "Напиши щось про любов, А то весь час лиш філософією свищеш." А в мене стався враз "любовний кретинізм": Забула все, що колись сильно відчувала. Далекі спогади потягнуть душу вниз - Туди, де повзала і зовсім не літала. Тому писати можу враженнями лиш, Що залишаються від всіх чужих емоцій. Коли "любов'ю" вже своєю не гориш, Не допоможуть тисячі чужих промоцій...
2021-09-14 04:27:35
10
0
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2786
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3898