Не мара
Лідія Юртаєва
Ні, не мара. Живий. Істотний. Пліч-о-пліч. Поруч. Чекаєш, покірливо-смиренний. І голосом, благально-тихим звеш. Жадаєш страждницьки. Викохуєш крихку надію. Безсонніми ночами, вимолюєш про мене сни. Вистерігаєш мить, щоби спіймати ласкавий погляд мій до тебе намертво прикутий, Хоч раз. Ні, невблаганна. Жива. Істотна. Пліч-о-пліч. Поруч. Теплою свічею зігріваю холодні руки. Й на спітнілому вікні пишу: "Відпусти.. "
2021-11-19 23:03:55
2
0
Інші вірші поета
Надломлений ТУМАН Сумерки Втеча
Інші поети
Arif Babatinca
@arif_babatinca
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3049
Твої долоні
Ай
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
5034