Не мара

Лідія Юртаєва

Ні, не мара. Живий. Істотний. Пліч-о-пліч. Поруч. Чекаєш, покірливо-смиренний. І голосом, благально-тихим звеш. Жадаєш страждницьки. Викохуєш крихку надію. Безсонніми ночами, вимолюєш про мене сни. Вистерігаєш мить, щоби спіймати ласкавий погляд мій до тебе намертво прикутий, Хоч раз. Ні, невблаганна. Жива. Істотна. Пліч-о-пліч. Поруч. Теплою свічею зігріваю холодні руки. Й на спітнілому вікні пишу: "Відпусти.. "

2021-11-19 23:03:55

Інші вірші поета

Сумерки Вони від мене йдуть Прелюдія Лише Нам

Інші поети

Аня

@13AmYa05

mikami

@mikami

Adara Halley

@adarahalley

Схожі вірші

Всі

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

2286

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1814