ІНІЦІАЦІЯ
Давай більше не будемо маленькими дітьми. Давай більш не будемо боятись бетонних стін. Крадькома висовуватись з-під квартир, Наче поза ‐чужорідний світ. Нехай тебе не лякає подих мегаполісних велетів. Нехай тебе не лякає наша піщинність. Давай будемо слухати голос мусонного вітру Й довіряти йому прокладання життєвих стежок. Давай мені руку! Ми разом дійдемо до країв обрію, Ми разом  заглянемо у вічі першосвітанку. Він  огортатиме нас сонцеласкою, Сонцевідблиск стане нам першозайманням. Ми повернемось. Ті ж стіни слугуватимуть нам пристановищем. Ті ж вулиці складатимуть наш керунок. Ми більше не будемо однойменними, Ми більше не стрибнемо у вирій  штампів, Ми вже не загубимо сущестежку, І не злякаємось  звіропасток. Ми  перетнемо межу у дорослість І там зостанемось, щоб розцвісти.
2021-11-02 23:10:59
2
0
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1768
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1503