ВОРОГ
Ти б міг зрубати гострі шипи, Але не знайшов меча. Не зрозумів, що колюча броня ховає тендітну квітку. Ти б міг погасити вогонь, міцно окутавши. Але навіть об маленьку свічу боїшся обпекти руки. Ти б міг не дати впасти сльозам, якби лиш віднайшов бальзам для загоєння ран, тож вони знову обросли колючками. Не кидай мені зашморг звинувачень, якщо сам осліп. Якщо сам обрав пройти скрізь хащі, та не зумів. Під скляним ковпаком - оберемок променів світла, а довкола - розкидані капкани. Не здобути тобі їх силу, якщо не прийняти слабкість. А слабкість - у нападі на все вороже. Ти - ворог, бо не бачиш наскрізь. ..
2021-11-21 01:19:18
1
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Лідія Юртаєва
Дякую! Читати цей коментар, так приємно!❤
Відповісти
2022-02-03 23:49:05
Подобається
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2434
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2057