Тік-так
Лілія Гулик
Тік-так, спливає час злочинного режиму Щось мені підказує... Він не переживе цю зиму Тік-так, воля ворогів безіменних вбиває Вони зовсім темні За що вмирають - не знають Тік-так, по нашому люду знову стріляють Це боляче й сумно Та сила роду лиш дужче палає Тік-так, в нас більше страху немає Химери на полі бою нічого не можуть То хай постріляють Тік-так, їхній час крізь пальці зникає Ми ж відновлюємось Стаємо сильніші, я це точно знаю Тік-так, спливає час злочинного режиму Кажуть, я відьма, тож віщую путінський режим не переживе цю зиму.
2022-10-18 04:16:54
9
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Nadine Tikhonovitch
Тік-так, і справді час спливає... Проте все мине - "і згине зло, а правда переможе". Мт позбудемося орди! І буде мир! Обов'язково буде! Час йде й уносить за собою страх, але не вбиває нашу віру й волю! Дякую за вірш! Надихає. #чв
Відповісти
2022-10-24 14:03:44
Подобається
Юлія Богута
Гарні думки. Час іде, спливає. Війна триває, а нічого не змінюється. Мені хочеться вірити, що ти дійсно відьма, і скоро один бовдур просто зникне з цього світу, але я розумію, що це не закінчить війну. А шкода. #чв
Відповісти
2022-10-25 19:11:53
1
Сандра Мей
Влучно сказано й чудово описано.
Відповісти
2022-10-26 10:04:00
Подобається
Інші вірші поета
Я можу Жити складніше Не давайте порожніх обіцянок Надія є
Інші поети
Basy Exo
@basyex
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8370
Пора нахлынувших надежд
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
1638