Тік-так
Тік-так, спливає час злочинного режиму Щось мені підказує... Він не переживе цю зиму Тік-так, воля ворогів безіменних вбиває Вони зовсім темні За що вмирають - не знають Тік-так, по нашому люду знову стріляють Це боляче й сумно Та сила роду лиш дужче палає Тік-так, в нас більше страху немає Химери на полі бою нічого не можуть То хай постріляють Тік-так, їхній час крізь пальці зникає Ми ж відновлюємось Стаємо сильніші, я це точно знаю Тік-так, спливає час злочинного режиму Кажуть, я відьма, тож віщую путінський режим не переживе цю зиму.
2022-10-18 04:16:54
9
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Nadine Tikhonovitch
Тік-так, і справді час спливає... Проте все мине - "і згине зло, а правда переможе". Мт позбудемося орди! І буде мир! Обов'язково буде! Час йде й уносить за собою страх, але не вбиває нашу віру й волю! Дякую за вірш! Надихає. #чв
Відповісти
2022-10-24 14:03:44
Подобається
Юлія Богута
Гарні думки. Час іде, спливає. Війна триває, а нічого не змінюється. Мені хочеться вірити, що ти дійсно відьма, і скоро один бовдур просто зникне з цього світу, але я розумію, що це не закінчить війну. А шкода. #чв
Відповісти
2022-10-25 19:11:53
1
Сандра Мей
Влучно сказано й чудово описано.
Відповісти
2022-10-26 10:04:00
Подобається
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2549
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9218