Лист

Людмила Скрипко

Ти не бачиш, а зараз в небі Надзвичайно яскраві зорі. І дивитись у вись не звично, Коли поруч зі мною не ти. Ти втомилась і спати треба, І насниться тобі Чорне море, А по небу в танку фантастичнім Місяць весело буде плисти. Ти удома, я тут, в окопі. Це вже стало на диво звичним... Здрімав побратим тихенько, Поки тиха різдвяна ніч. Кава вариться у окропі, Аромат її - фантастичний, Уявляти, що ти близенько - Найпростіша у світі річ. Тебе діти розбудять зранку. Поведеш їх в садок і в школу. Вони будуть питать про тата - Ти скажи їм, що добре все. Від світанку і до світанку, Озиратимуся навколо, Щоб могли ви спокійно спати, Перемогу чекать і мене. Знаю, скоро вже все здійсниться. Бог все бачить і буде кара. Хто прийшов у мій край вбивати, Той поляже тут назавжди. Ти не поруч й мені не спиться, Як я мрію зустрітись, кохана, Аромат твоїх кіс вдихати... Скоро-скоро, лиш трішки зажди. 25.12.2022

2023-08-27 06:50:29

0

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12182

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

74

14

6293