Лист

Людмила Скрипко

Ти не бачиш, а зараз в небі Надзвичайно яскраві зорі. І дивитись у вись не звично, Коли поруч зі мною не ти. Ти втомилась і спати треба, І насниться тобі Чорне море, А по небу в танку фантастичнім Місяць весело буде плисти. Ти удома, я тут, в окопі. Це вже стало на диво звичним... Здрімав побратим тихенько, Поки тиха різдвяна ніч. Кава вариться у окропі, Аромат її - фантастичний, Уявляти, що ти близенько - Найпростіша у світі річ. Тебе діти розбудять зранку. Поведеш їх в садок і в школу. Вони будуть питать про тата - Ти скажи їм, що добре все. Від світанку і до світанку, Озиратимуся навколо, Щоб могли ви спокійно спати, Перемогу чекать і мене. Знаю, скоро вже все здійсниться. Бог все бачить і буде кара. Хто прийшов у мій край вбивати, Той поляже тут назавжди. Ти не поруч й мені не спиться, Як я мрію зустрітись, кохана, Аромат твоїх кіс вдихати... Скоро-скоро, лиш трішки зажди. 25.12.2022

2023-08-27 06:50:29

Інші вірші поета

Мир з собою Він і вона Листопад Бути

Інші поети

Уляна Кравчук

@Uliana_Kr

Koga- Chan

@cute_cat_2411

Poet of Dark Rose

@Poet_of_Dark_Rose

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

16833

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

13367