***

Людмила Скрипко

Вона життя не має, тільки ціль, Вона летить, бо створена для того, Щоб принести страждання, жах і біль, Їй більше не лишається нічого. Вона летить вершить свої жнива, Вона зтинає душі при корінні. Летять в сльозах в прозорі небеса Родини цілі, цілі покоління. Розбити долі, змучені серця, Життя поділені усім на "до" і "після". І стогне під руїнами земля - Останнє тих загублених обійстя. Болить душа... В ракет нема душі, Та путь ракеті завдає людина. Як потім дивиться у очі він жоні? І маму обіймає, бавить сина? Щоденно бачить в дзеркалі лице, Що принесло страждання і розруху... Як він вітається? Але ж кінець-кінцем Він людям подає криваву руку. Невже не тисне серце, не болить? Ні, не болить нутро його потворне... Як можна жить і знать, що в одну мить, Людей ти сотні одягнув у чорне? 14.01.2023

2023-08-27 07:17:11

Інші вірші поета

Армагедон Наймогутніша сила Прощавай, 22... Живи сьогодні

Інші поети

JENOVA JACKSON CHASE

@PercabethNewt

Маргарита Синица

@margarita_mirOK

Haru Goyang

@AppelmoiSenpai

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

15894

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

4918