Усмішка
Людмила Скрипко
Усмішка моє життя рятує, Я її вдягаю, як броню. Все приховане за нею, що турбує, Все що злить і все, що не люблю. Я за нею сльози заховаю І лютневі вибухи вночі. Захисту інакшого не маю, Я всміхаюсь. І нехай дощі На душі полощуть без упину, Не зламаюсь я і не впаду. Ні, я не боюсь ножа у спину. І тому всміхаюсь... І живу! Усмішка - підтримка і розрада, Ратна зброя й кована броня. І того не буде, щоб страждала, Як хотіла чортова русня. Дзузьки вам! Я притамую болі, Не зроню сльозину, як росу. Усміхнуся Миру, Щастю й Волі, Приховаю в серці й пронесу Їх до дня Святої Перемоги. Звільниться уся моя Земля Від проклятої ворожої облоги. І від щастя плакатиму я... 04.01.2023
2023-08-27 07:08:11
0
0
Інші вірші поета
Горе Янгол без сил Бути Минуле
Інші поети
Eleanor Rigby
@ouvrir_son_coeur
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2656
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1979