Усмішка
Людмила Скрипко
Усмішка моє життя рятує, Я її вдягаю, як броню. Все приховане за нею, що турбує, Все що злить і все, що не люблю. Я за нею сльози заховаю І лютневі вибухи вночі. Захисту інакшого не маю, Я всміхаюсь. І нехай дощі На душі полощуть без упину, Не зламаюсь я і не впаду. Ні, я не боюсь ножа у спину. І тому всміхаюсь... І живу! Усмішка - підтримка і розрада, Ратна зброя й кована броня. І того не буде, щоб страждала, Як хотіла чортова русня. Дзузьки вам! Я притамую болі, Не зроню сльозину, як росу. Усміхнуся Миру, Щастю й Волі, Приховаю в серці й пронесу Їх до дня Святої Перемоги. Звільниться уся моя Земля Від проклятої ворожої облоги. І від щастя плакатиму я... 04.01.2023
2023-08-27 07:08:11
0
0
Інші вірші поета
Час Не моя Нічого нам життя не гарантує Горе
Інші поети
Екатерина Арлей
@Katherine_morningstar
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Asteriya
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
3666
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2784