Не відпускай
Людмила Скрипко
Коли здається, руки оніміли І мліє серце, ніби чує - край. Згадай людей, які тебе любили, Ці спогади, як скарб оберігай. Коли танцюють пасадобль і танго Юрбою сумніви і непрості думки, Згадай добро, і білі крила янгол Розкине над тобою залюбки. Не відпускай того, хто серцю милий, Хто мотивує і вперед тебе веде І завжди пам'ятай - у тому сила, Хто не вагаючись, горою за тебе. Не відпускай із пам'яті моменти І бережи мозаїку життя, Любов й підтримка - кращі аргументи, З відкритим серцем кожен - мов дитя. Життя наповнюй сенсом, не вагайся, Бо ти один повік його творець. Не відпускай з життя моменти щастя І тих, хто віддає тепло сердець.
2022-02-12 06:49:18
1
0
Інші вірші поета
Мир з собою Я впізнаю тебе завжди З тобою Дівчата
Інші поети
Elja
@Elja
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5567
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4563