Не відпускай
Людмила Скрипко
Коли здається, руки оніміли І мліє серце, ніби чує - край. Згадай людей, які тебе любили, Ці спогади, як скарб оберігай. Коли танцюють пасадобль і танго Юрбою сумніви і непрості думки, Згадай добро, і білі крила янгол Розкине над тобою залюбки. Не відпускай того, хто серцю милий, Хто мотивує і вперед тебе веде І завжди пам'ятай - у тому сила, Хто не вагаючись, горою за тебе. Не відпускай із пам'яті моменти І бережи мозаїку життя, Любов й підтримка - кращі аргументи, З відкритим серцем кожен - мов дитя. Життя наповнюй сенсом, не вагайся, Бо ти один повік його творець. Не відпускай з життя моменти щастя І тих, хто віддає тепло сердець.
2022-02-12 06:49:18
1
0
Інші вірші поета
Татові Не моя Рік-момент Крила.
Інші поети
xayverx
@xayverx
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2612
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15800