Армагедон
Людмила Скрипко
У небо підіймаєм очі, Молитву шепотять вуста. Немає нам ні дня, ні ночі. Життя стежина непроста. Триклятий вірус наступає, Серпом стинає, мов рядки Людські життя і вже не має Надії, що нам до пори Розбите серце лікувалавала. Скрізь безпросвітна темнота. СтрахОм життя потаврувала. Всі під ударом на раз-два... Так страшно жити, як не знаєш, Чого від завтра нам чекать. І розумом ти не сприймаєш: Батьки ідуть дітей ховать. Хто зна, що завтра буде з нами, Життя, як дивний страшний сон... І діти плачуть за батьками. Чи може це Армагедон?
2021-11-23 13:28:40
3
0
Інші вірші поета
Живи, а не грай Татові Запах літа Сину
Інші поети
Juli Pencil
@Juli_Pencil
Nala
@anuton
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Asteriya
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
2570
Дівчинко
Ай
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4369