***
Естетика рідного краю - Первісна, безцінна краса. Я в серці тебе зберігаю В яких би краях не була. Я згадую в полі покоси, На травах сльозини роси. Наді річкою вздовж верболози Шепочуть на всі голоси. Немає такого й не буде, Шукай ти чи не шукай. Душею тому усі люди Навік проростають в свій край. Тут затишок в кожнім обійсті, Тут спогад дитинства живий. Мов вишитий на батисті, Розмай всіх дитячих мрій. І в прояві щирім любові В бажанні повірить в дива, В думках моїх завжди зі мною Маленька моя Городня. 02.01.2023
2023-08-27 07:04:53
0
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2370
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1242