Заримоване дитя
Я почуттями сповнена до краю.
Пишу, закреслюю, за хвіст ловлю думки.
І раз у раз їх подумки збираю
В свої нові римовані рядки.
Ці почуття мені чеканням схожі
На світлий час, коли дитину ждеш.
Ти сповнений надій і віри: може,
Щось незвичайне й справжнє в світ ведеш.
Погано сплю - часу не вистачає,
Просочене натхненням все життя.
Рука все пише, креслить, слів шукає,
Уривки дум збирає до пуття.
Останній крок. Ось мрія заповітна.
Мій перший труд, тепло мого життя.
Моя, за рік народжена, дитина.
Душею заримоване дитя.
2021-12-14 16:52:25
4
0