Прості істини
Ти кажеш вголос істини прості. Межуєш навпіл правду і брехню. Комусь здається, що мессія ти, Хтось просто не сприймає суть твою. Комусь здається - істину несеш, У ніг її розбив своє життя, А хтось не хоче вийти з своїх меж, Або тебе впустить в своє буття. Світ не такий простий, як двічі два, Щодня самі ускладнюєм його. І не лякає нас душевна пустота, Аби не стала правда за кермо. Її ховати звикли за брехню, Без жалю палимо минулого мости... І мало хто сприймає суть твою, Бо кажеш вголос істини прості.
2021-11-03 20:59:25
3
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2800
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
45
5
2458