Минуле

Людмила Скрипко

"Не йди!" - застигло на губах І не злетіло. Він пішов В її заплаканих очах Усе життя майнуло знов. Було кохання? Так, було, Де ділось? Побут зруйнував. Усе шляхом своїм пішло. Ніхто фінал такий не ждав. В любові діти поросли, Злетіли птахами з гнізда. Коли лишилися самі, Чомусь до них прийшла біда. Він звик давно до самоти, Вона ж весь час серед дітей. Карталось серденько її: Як жити так? Без мрій, ідей. Він віддалився ще сильніш, Вона - в полоні самоти. І наче все було колись, Але чомусь не вберегли...

2021-11-02 16:01:42

Інші вірші поета

*** Ти чуєш,Господи?.. Що було б? Лист до Діда Мороза

Інші поети

_Sveta_Sveta_

@_Sveta_Sveta_

Артур Лакатош

@byArcher

BON BON

@bon_bon_c0xu

Схожі вірші

Всі

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

2167

Присвячую

Ай

Присвячую тобі вірші українською, Бо не знаю, якою мовою висловлювати свої почуття. Хоча, для тебе, мабуть, краще російською, Але я вірю: зрозумієш і так. Бо коли ми зустрінемось, важливим буде лиш погляд: Серце не потребуватиме слів, Йому буде байдуже звідки ми родом, Навіть, якщо з ворожих країн.

4815