Що зроблено, то зроблено

Людмила Скрипко

Що зроблено, то зроблено, пробач. Запізно плакати й заламувати руки, Жалітися на полосу невдач І совісті імітувати муки. Що зроблено, то зроблено, забудь. Тому і звем минуле ми минулим, Щоб відпустити помилкову суть І жити далі, ніби все забули. Як вийшло, так і вийшло - хай іде. Як птах з руки зірвався - не спіймати. Життя - це не один похмурий день, Щоб, як змінить минуле, рахувати.

2021-06-03 19:55:33

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Людмила Скрипко

Щиро вдячна за відгук❤️

Відповісти

2021-06-04 18:04:09

Подобається

Інші вірші поета

Вакциновані Волошки-очі Татові Чи був то біль?

Інші поети

Ляна

@Lyana_kob

Elly Elly

@loosenoose

Керол

@Carol_Lane

Схожі вірші

Всі

Кохаю

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

Я впізнаю тебе серед тисячі лиць, І тихенько, крізь світ, побіжу, І нехай вже позаду мільйони столиць, А я в полі тебе обійму. Обійму і заплачу від щастя свого, Мабуть, більшість йому навіть заздрять, А мені вже давно на них все одно, І на те, що вони мені скажуть. Я, мій милий, єдиний, тобою живу, І в повітрі ловлю твої нотки, Я для тебе співаю і стрічку нову, Запишу у своєму блокноті. Ти малюєш мій сон із мільйону казок, У якому такі різні барви! Ти даруєш мені той рожевий бузок, А із ним, мов мереживо, чари. Від обійм, поцілунків твоїх я горю, Мов метелик над вогнищем синім, Боже мій, якби знав, як тебе я люблю, Якби знав, як без тебе я гину.

7486

Why?

Лунная Лапа

I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?

8034