Янгол без сил
Мамо, давай намалюєм щасливу родину. Так, щоб ніхто ні на кого у нас не кричав, Щоб не летіли образи і докори в спину, Щоб янгол з небес у любові наш дім зберігав. Щоб кожного дня йшли разом ми по вулиці людній, Щоб будні осінні теплішими стали для нас, Щоб разом у мирі жили в вихідні і у будні І в дім свій з любов'ю спішили ми йти повсякчас. Щоб більше ніколи в житті не була ти побита За те, що в сусідській квартирі ще гомін не стих. Щоб батько назавжди забув, що таке оковита, Щоб ти не шукала його серед вулиць пустих. Мамо, давай намалюєм щасливу родину, Бо так як живем, то не можна життям називать. Давай, щось міняти! Це злочин мовчати й терпіти! Наш янгол без сил! Він втомився вже нас рятувать...
2021-11-19 07:04:35
6
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4539
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5460