Янгол без сил

Людмила Скрипко

Мамо, давай намалюєм щасливу родину. Так, щоб ніхто ні на кого у нас не кричав, Щоб не летіли образи і докори в спину, Щоб янгол з небес у любові наш дім зберігав. Щоб кожного дня йшли разом ми по вулиці людній, Щоб будні осінні теплішими стали для нас, Щоб разом у мирі жили в вихідні і у будні І в дім свій з любов'ю спішили ми йти повсякчас. Щоб більше ніколи в житті не була ти побита За те, що в сусідській квартирі ще гомін не стих. Щоб батько назавжди забув, що таке оковита, Щоб ти не шукала його серед вулиць пустих. Мамо, давай намалюєм щасливу родину, Бо так як живем, то не можна життям називать. Давай, щось міняти! Це злочин мовчати й терпіти! Наш янгол без сил! Він втомився вже нас рятувать...

2021-11-19 07:04:35

Інші вірші поета

Різні Дівчата Кохання всюди Дякуєм, що світив

Інші поети

Nazar Pytsyk

@bez_talanta

Arif Babatinca

@arif_babatinca

Ren

@Panda_4010

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

2458

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

6198