Лиш раз на рік
Як непомітно стали ми дорослі. В листах Морозу геть не бачим сенсу. Буркотимо, що бісять дні морозні, Святкова метушня, наявність стресу. Дитинство зникло тихо, по-англійськи. У небуття пішло чекання дива. Ніхто не п'є в шампанському записки З бажанням злагоди, добра і мира. Не розумію, як дорослі стали? Ми ж вчора лиш удвох з молодшим братом Ялинку акуратно прикрашали. Так пахло мандаринами у хатах І ялиновою смолою. Присмак свята Вже котрий тиждень души нам ятрив. Бо вірилось,що збудуться бажання, А бій годинника почне здійснення див. Все в нас змінилось, як дорослі стали, Не радують нас білосніжні зими. На штучні ми ялинки поміняли, Щоб не збирати гілочок за ними. Процес пішов, в дитинство не вернутись Та пам'ять гріє спогадом тих днів, Коли ти точно знав, що тебе люблять І Дід Мороз щороку приносив В своїм мішку( ні, не смартфон новенький) Цукерки, іграшки, плетені рукавички. І ми сиділи в купочці, маленькі, Раділи й щебетали, мов синички. І спогад цей щороку будить в серці Тепло, якого в нас не загасить. Ми відкриваєм світлій казці двері І знов вчимося Новий Рік любить. Коли годинник дзвінко б'є дванадцять Роки скидаєм з плеч як теплу шаль. Пустуючи, ми знов вчимось сміяться Лиш раз на рік , лиш тільки раз. А жаль...
2022-01-05 16:02:20
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Алиса Селезнева
❤️🙏🙏
Відповісти
2022-01-05 16:36:37
1
Людмила Скрипко
Відповісти
2022-01-05 16:45:57
Подобається