Сенс і суть
Людмила Скрипко
Літак здійнявся в небеса, Не можу стримати сліз. Лечу додому, в ті місця Де поле й верболіз. Де біля річки милий дім, Де вся моя рідня. Де вже чека не перший рік Мене моє дитя. Швидкі розмови в Телеграм І фото всіх подій. Я тут, моя дитина - там, Буть разом - рівень мрій. І ось, нарешті, я лечу. Дивлюсь крізь вату хмар, Ми разом будем досхочу. У серці наче жар. Бориспільській аеропорт, Таксі, додому шлях. Везу дарунки,свіжий торт. Чекання до мурах... І ось захожу на поріг - Дитинства відчуття. Летить до мене з усіх ніг Ні, не мале дитя, Доросла донечка моя Білявих кісок льон: "Як на тебе чекала я, Ти наче давній сон, Що нині забувся. Я молю Лишайся з нами, мам. Ти знаєш, як тебе люблю? Нікому не віддам. По дому буду все робить, Ти зможеш працювать. Я тільки хочу, щоб тобі В чужбину не літать. Матусю, що ж це я, прости!.." Ослаб полон обійм. А я, забувши про торби, Зтискаю руки їй. Всіх грошей в світі не збереш, Хоч скільки не роби. А на чужбині втратиш те, Що важливіш в рази. Тепер я можу дома буть, Ростить своє дитя. У тому й справді сенс і суть Батьківського життя.
2021-11-01 07:53:38
4
0
Інші вірші поета
Крила. Нічого нам життя не гарантує Пазл Рідні
Інші поети
Katy_May
@Katy_May
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1782
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15942