Сенс і суть
Літак здійнявся в небеса,
Не можу стримати сліз.
Лечу додому, в ті місця
Де поле й верболіз.
Де біля річки милий дім,
Де вся моя рідня.
Де вже чека не перший рік
Мене моє дитя.
Швидкі розмови в Телеграм
І фото всіх подій.
Я тут, моя дитина - там,
Буть разом - рівень мрій.
І ось, нарешті, я лечу.
Дивлюсь крізь вату хмар,
Ми разом будем досхочу.
У серці наче жар.
Бориспільській аеропорт,
Таксі, додому шлях.
Везу дарунки,свіжий торт.
Чекання до мурах...
І ось захожу на поріг -
Дитинства відчуття.
Летить до мене з усіх ніг
Ні, не мале дитя,
Доросла донечка моя
Білявих кісок льон:
"Як на тебе чекала я,
Ти наче давній сон,
Що нині забувся. Я молю
Лишайся з нами, мам.
Ти знаєш, як тебе люблю?
Нікому не віддам.
По дому буду все робить,
Ти зможеш працювать.
Я тільки хочу, щоб тобі
В чужбину не літать.
Матусю, що ж це я, прости!.."
Ослаб полон обійм.
А я, забувши про торби,
Зтискаю руки їй.
Всіх грошей в світі не збереш,
Хоч скільки не роби.
А на чужбині втратиш те,
Що важливіш в рази.
Тепер я можу дома буть,
Ростить своє дитя.
У тому й справді сенс і суть
Батьківського життя.
2021-11-01 07:53:38
4
0